Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «САСІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ" КОМПАНІЇВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ

Протокол педагогічної ради Директор ВікторіяКРАВЧЕНКО 31.08 2022 №1 31.08.2022

Положення

про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти

І. Загальні положення

Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості загальної середньої освіти ( далі – внутрішня система забезпечення якості) інтегрована в загальну систему управління якістю комунального закладу «Сасівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – заклад дошкільної освіти» Компаніївської селищної ради Кіровоградської області (далі заклад освіти). Вона має гарантувати якість освітньої діяльності і забезпечувати стабільне виконання нею вимог чинного законодавства, державних та галузевих стандартів освіти.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі освіти розроблено на підставі:

Законів України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти); «Про загальну середню освіту»;
розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;
ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги;
ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів;
наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»;
наказу Міністерства освіти і освіти України від 30 листопада 2020 року № 1480 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти».

Внутрішні чинники забезпечення якості загальної середньої освіти будемо розглядати як:

- якість основних умов освітнього процесу;

- якість реалізації освітнього процесу;

- якість результатів освітнього процесу.

Забезпечення якості загальної середньої освіти закладу повинні відповідати Державним стандартам відповідних рівнів, що є пріоритетом та спільною метою освітньої діяльності всіх її учасників.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів загальної середньої освіти за такими напрямками:

- освітнє середовище;

- система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

- система педагогічної діяльності;

- система управлінської діяльності.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

Внутрішня система забезпечення якості загальної середньої освіти у школі базується на таких принципах:

Автономія закладу освіти.
Дитиноцентризм.
Гнучкість і адаптивність.
Постійне вдосконалення.
Демократизм.
Вплив зовнішніх чинників.
Академічна доброчесність.
Цілісність системи управління якістю.
Компетентнісний підхід до формування мети, змісту та результатів навчання.
Практична спрямованость освітнього процесу.
Сприяння системи внутрішнього моніторингу підвищенню якості освіти в школі.
Активна участь усіх працівників навчального закладу у реалізації стандартів із забезпечення якості освіти.

Принцип процесного підходу, що розглядає діяльність як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю.

Принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу.

Принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника.

Принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності.

Принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

Забезпечення якості загальної середньої освіти на рівні державних стандартів є пріоритетним напрямом та метою спільної діяльності всіх учасників освітнього процесу.

Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає:

-наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);

-організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної та світової економіки і освіти;

-контроль освітньої діяльності у навчальному закладі;

- гарантування якості освіти;

- формування довіри громади до навчального закладу;

- постійне та послідовне підвищення якості освіти.

Внутрішня система забезпечення якості загальної середньої освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.

ІІ. Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти в навчальному закладі згрупована за чотирма напрямами освітньої діяльності

- освітнє середовище;

- система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

- система педагогічної діяльності;

- система управлінської діяльності.

ІІІ. Політика та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:

- якість освіти;

- рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;

- якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.

Процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:

- підвищення якості знань здобувачів освіти;

- забезпечити якісний склад кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- продовжити роботу щодо недискримінації, запобігання та протидії булінгу (цькуванню);

- створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти;

- забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

-забезпечити академічну свободу педагогічних працівників;

- удосконалення планування освітньої діяльності;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти.

IV. Освітнє середовище.

Безпечне освітнє середовище – сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/ або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпеки харчових продуктів та / або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та / або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (боулінг( цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та / або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин (пункт 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту)

Визначаємо три основні складові (вимоги) безпечного освітнього середовища:

Вимога 1. Забезпечення здорових, безпечних і комфортних умов навчання і праці;

Вимога 2.Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.

Вимоги 3.Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору.

4.1. Вимога 1. Забезпечення здорових, безпечних і комфортних умов навчання і праці.

Важливою умовою забезпечення освітнього середовища є безпечне та комфортне освітнє середовище.

Проектна потужність закладу освіти становить 192 здобувачі освіти. У закладі освіти навчається менше ста учнів. 9 класних кімнат та кабінетів, спортивний зал, спортивний майданчик забезпечують реалізацію освітньої програми.

Однією з умов безпечного освітнього середовища є знання та дотримання учнями й працівниками закладу вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки.

Шкільний травматизм посідає третє місце після побутового та вуличного. Тому звертаємо увагу на безпечність території та обладнання ігрового та спортивного майданчика, безпечність приміщень закладу освіти, справність меблів та інвентарю, дотримання вчителями та іншими працівниками закладу правил і вимог щодо охорони праці та безпеки життєдіяльності під час навчальних занять, вміння педагогічних працівників надавати домедичну допомогу, проведення профілактичної роботи з учнями.

Якісне і здорове харчування дітей – одна з умов здоровя, розвитку та успішного навчання дітей. Заклад освіти дбає про забезпечення умов для якісного і здорового харчування, а також формує в здобувачів освіти стійкі навички здорового харчування.

Використання Інтернет- ресурсів повинно бути безпечним і під час користування мережею учні повинні дотримуватися відповідних правил.

У закладі освіти створено комфортні місця відпочинку для дітей. Кожен педагогічний працівник має персональне робоче місце;

У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

4.2. Вимога 1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації:

Антибулінгову політику закладу складає комплекс заходів із запобігання, профілактики та попередження боулінгу.

Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) у навчальному закладі передбачає:

розроблення та оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в гімназії та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі осіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини.

4.3. Вимога 1.3. Формування інклюзивного, розвивального тамотивуючого до навчання освітнього простору.

Економічні, політичні, соціокультурні, демографічні зміни, які відбуваються у суспільстві, вимагають адаптації освітнього середовища та освітнього процесу до потреб кожної людини. Реалізація цих змін можлива через застосування принципу універсального дизайну та принципу розумного пристосування;

У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

Батьки дітей з особливими освітніми потребами залучаються до прийняття всіх рішень стосовно навчання їхніх дітей;

Освітнє середовище закладу освіти мотивує здобувачів освіти до навчальної діяльності, до здорового способу життя, екологічної поведінки

Бібліотека має стати частиною інформаційного простору спрямованого на формування та розвиток здібностей учнів і вчителів щодо опрацювання освітньої інформації;

V.Система оцінювання.

Система оцінювання складається із таких вимог:

Вимога 2.1. Наявність системи оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання.

Вимога 2.2.Систематичне відстеження результатів навчання кожного учня та надання йому (за потреби) підтримки в освітньому процесі.

Вимога 2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до само оцінювання.

5.2.1. Вимога 2.1. Наявність системи оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання.

Система оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання ( критерії оцінювання навчальних досягнень учнів розміщені на сайті закладу освіти);

Критерії оцінювання в закладі освіти розроблено на основі державних нормативних документів запропонованих МОН України та вчителі здійснюють оцінювання за власною системою окремих видів робіт учнів відповідно до особливості вивчення теми, компетентнісного підходу до викладання навчального предмета, форми організації учнів на навчальному занятті;

У освітній програмі закладу освіти наявні критерії, процедури та правила оцінювання;

Учні та батьки поінформовані про правила, процедури оцінювання з предметів;

У освітньому процесі педагогічні працівники застосовують самоооцінювання та взаємооцінювання;

У 1-4 класах застосовується формувальне оцінювання. У 2022-2023 навчальному році у 5 класі також почне застосовуватися формувальне оцінювання.

У закладі освіти здійснюються внутрішні і зовнішні моніторинги оцінювання учнів, в тому числі і ЗНО.

5.2.2.Вимога 2.2. Систематичне відстеження результатів навчання кожного учня та надання йому ( за потреби) підтримки в освітньому процесі.

Для постійного відстеження динаміки змін результатів навчання учнів та надання відповідної підтримки адміністрацією закладу освіти здійснюється внутрішній моніторинг результатів навчання здобувачів освіти;

Для аналізу системи оцінювання результатів навчання учнів використовуються такі джерела:

- результати моніторингів результатів навчання учнів ( зовнішніх або внутрішніх);

- результати ДПА у початковій, базовій та старшій школі;

- підсумкове оцінювання учнів у класному журналі.

Педагогічні працівники здійснюють формувальне оцінювання, яке передбачає відстеження індивідуального поступу учнів та коригування результатів (за потреби). Формувальне оцінювання оцінює процес навчання учнів, а не результат.

Педагогічні працівники у доступній формі розробили чіткі критерії формувального оцінювання навчальних досягнень учнів, які зрозумілі учням та батькам;

5.2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.

Заклад освіти сприяє формуванню в учнів відповідального ставлення до результатів навчання;

«Навчання впродовж життя» - це одна з ключових компетентностей, яка ґрунтується на відповідальності. Навчання – це головна праця школяра;

Освітній процес сприяє оволодінню учнями ключових компетентностей, можливість вибору учнями власної освітньої траєкторії;

З метою формування самостійності педагогічні працівники надають учням певну свободу, зокрема свободу вибору;

Формуванню відповідальності здобувачів освіти сприяють такі форми роботи, як волонтерський рух, учнівське самоврядування, громадське самоврядування;

Система критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів зрозуміла учням та батькам;

Застосування у закладі освіти прийомів самооцінювання та взаємооцінювання сприяє формуванню у здобувачів освіти мети навчання;

Педагогічні працівники застосовують трирівневу шкалу оцінювання: «мені ще варто попрацювати- я тренуюся – мені вдається»;

VI. Педагогічна діяльність.

Педагогічну діяльність вивчаємо за такими вимогами:

Вимога 3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей.

Вимога 3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Вимога 3.3. Налагодження співпраці з учнями, їх батьками, працівниками закладу освіти;

Вимога 3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання учнів на засадах академічної доброчесності.

6.3.1. Вимога 3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей.

Педагогічні працівники закладу освіти розробляють календарно-тематичне планування самостійно, враховуючи освітню програму закладу освіти, навчальний план закладу освіти, типові навчальні програми, модульні навчальні програми. Учителі самостійно визначають необхідний обсяг годин на вивчення теми, можуть змінювати послідовність їх вивчення, визначеня обов’язкових видів робіт. Уніфікованої системи ведення календарно-тематичного планування у закладі освіти немає. Календарно-тематичне планування розробляється на рік, погоджується заступником директора з навчально-виховної роботи до 15 вересня та до 15 січня. У закладі освіти видається наказ про підготовку календарно-тематичного планування. Календарно-тематичні плани розглядаються і погоджуються на засіданнях методичних об’єднань.

Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування в учнів ключових компетентностей і умінь, спільних для всіх компетентностей:

Ключова компетентність

Ціннісні ставлення та практичні здатності

Спілкування державною (і рідною мовою у разі відмінності) мовами

Ціннісне ставлення:

– усвідомлення ролі рідної (державної) мови як механізму національної і етнічної самоідентифікації, збереження світового мовного різноманіття, способу збереження культурних традицій і стратегій, аудіо- та візуалізацію культурного різноманіття свого народу;

- любов до української мови;

– усвідомлення ролі української мови в особистому житті, а також у житті нації і держави;

– спілкування українською мовою у школі та поза школою.

Практична здатність:

– розуміти українську мову;

– послуговуватися державною мовою в різноманітних життєвих ситуаціях та дотримуватися мовного етикету;

– застосовувати різноманітні комунікативні стратегії залежно від мети спілкування;

– формулювати чітко думки, дискутувати, наводити аргументи, відстоювати власну думку;

– уміти правильно використовувати термінологічний апарат, спілкуватися в процесі навчально-пізнавальної діяльності;

розв’язувати конфлікти за допомогою спілкування;
популяризувати ідеї гуманізму, добра та краси;
протистояти засміченості мови, лайливим словам

Спілкування іноземними мовами

Ціннісне ставлення:

- усвідомлення ролі іноземної мови як механізму глобалізації, як запоруки зручності самореалізації в умовах закордоння;

– ціннісне ставлення до культурних надбань різних народів, соціальної рівності;

– позитивне сприйняття інакшості та інтерес до культурних відмінностей;

– толерантне ставлення до представників різних народів і культур;

– запобігання проявам ксенофобії, нетерпимості і расизму

Практична здатність:

– готовність прийняти представників інших культур такими, якими вони є;

– знати і за потреби спілкуватися мовами інших народів;

– володіти навичками міжкультурної взаємодії;

– запобігати міжетнічним і міжкультурним конфліктам;

– уміти розв’язувати конфліктні ситуації та знаходити компроміси

Математична компетентність

Ціннісне ставлення:

– усвідомлення важливості математичного мислення та математичних знань у життєдіяльності людини;

– розуміння цілісної картини світу, закономірності розвитку суспільства, людських відносин, небезпек у застосуванні маніпулятивних технологій;

– дотримування логіки і послідовності у мисленні та діях;

– протистояння маніпулятивним впливам

Практична здатність:

– розвивати критичне мислення;

– аналізувати, систематизувати і синтезувати інформацію;

– установлювати причинно-наслідкові зв’язки;

– виокремлювати головні та другорядні цілі, ризики поведінки, ризиковані життєві ситуації й обирати шляхи їх вирішення

Компетентності у природничих науках і технологіях

Ціннісне ставлення:

– розширення і поглиблення знань про предметний світ, сферу людських відносин та про себе;

– критичне оцінювання результатів людської діяльності у природному середовищі

Практична здатність:

– готовність до саморозвитку і опанування сучасними технологіями;

– використовувати сучасні технології у своїй діяльності;

– брати участь у дослідній і проектній діяльності

Інформаційно-цифрова компетентність

Ціннісне ставлення:

– здійснення пошукової діяльності та виконання задач за алгоритмом;

– уміння працювати з різними Інтернет-ресурсами;

– розпізнавання достовірних і недостовірних джерел інформації;

– протистояння Інтернет-агресії, Інтернет-булінгу тощо

Практична здатність:

– уміти використовувати різні способи пошуку корисної інформації в довідникових джерелах (зокрема, за допомогою інформаційно-комунікативних технологій), критично мислити в процесі збору та обробки інформації;

– дотримуватися етикету;

– критично відбирати Інтернет інформацію;

– дотримуватися правил безпеки в Інтернет мережі та здатність протистояти інтернет-ризикам та маніпулятивним технологіям у ЗМІ та рекламі, соціальних мережах, комп’ютерних іграх

Уміння вчитися впродовж життя

Ціннісне ставлення:

– визначення мети та цілі власного життя і діяльності, планування й організація життя;

– визначення близьких, середніх і далеких перспектив, розроблення стратегії життя;

– уміння працювати самостійно і в команді;

– користування різними джерелами інформації;

– розширення знаннєвої та емоційної сфери, власні уявлення про життя;

– застосовування різних поведінкових і комунікативних стратегій відповідно до мети діяльності та конкретної ситуації

Практична здатність:

– уміти моделювати власний освітній розвиток, аналізувати, контролювати, корегувати й оцінювати результати освітньої діяльності;

– прагнути оволодівати новими знаннями та навичками;

– готовність удосконалювати свої моральні, морально-вольові якості та навички поведінки впродовж життя;

– розуміти необхідності роботи над собою

Ініціативність і підприємливість

Ціннісне ставлення:

– аналізування життєвих ситуацій;

– презентація власної ідеї та ініціативи;

– формулювання власних пропозицій, рішень;

– виявлення лідерських якостей;

– усвідомлення ціннісного змісту грошей, праці і рівності прав людей, праці батьків;

– засудження споживацького способу життя та трудової експлуатації дітей

Практична здатність:

– готовність брати відповідальність за себе та інших;

– розвивати моральні якості для успішної професійної кар’єри;

– брати участь у шкільних заходах, волонтерській діяльності, у трудових десантах і благодійних акціях

Соціальна та громадянська компетентності

Ціннісне ставлення:

– усвідомлення змісту понять «громадянин», «патріотизм», «військово-патріотичне виховання», «готовність до захисту Вітчизни» як важливих складників життєдіяльності людини;

– усвідомлення конституційного обов’язку щодо громадянських прав та захисту суверенітету і територіальної цілісності України;

– бажання брати участь у різних формах позакласної та позашкільної роботи військово-патріотичного спрямування;

– участь у шкільному самоврядуванні і в дитячих громадських об’єднаннях

Практична здатність:

– володіти навичками допомоги, самодопомоги, захисту та виживати в складних умовах;

– готовність захищати Батьківщину;

– дотримуватися конституційних норм, повага до державних символів, законів України;

– гуманно ставитися до інших людей, бути здатним до альтруїзму, співчуття, емпатії;

– цінувати і поважати свободу інших, право на вибір та власну думку;

– поважати гідність кожної людини

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Ціннісне ставлення:

– ідентифікація себе як представника певної культури;

– визначення ролі і місця української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах;

– використання культурного досвіду в життєвих ситуаціях;

– долучення до творчості, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби

Практична здатність:

– поціновувати культурні здобутки людства та інтерес до них;

– бути відкритим до культурного діалогу;

– потреба у творчій діяльності, яка би відповідала здібностям і нахилам

Екологічна грамотність і здорове життя

Ціннісне ставлення:

– усвідомлення природи, як джерела свідомості і духовності;

– усвідомлення людини як частини і результату еволюції природи;

– усвідомлення діяльності людини й її потреб як чинника руйнування довкілля;

– формування ставлення до природи, як універсальної цінності;

– визнання за об’єктами природи права на існування незалежно від привнесеної користі;

– усвідомлення значущості здорового способу життя, фізичної підготовки та фізичного розвитку для повноцінного житття людини

Практична здатність:

– уміти виокремлювати екологічний контекст будь-якого виду діяльності;

– формувати практичні навички екологічно безпечної поведінки (вміти обирати діяльність, що наносить найменшої шкоди природі);

– уміти застосовувати позитивні надбання народних традицій та етнічної культури у ставленні до природи й побутовій діяльності.

Під час проведення навчальних занять педагогічні працівники простежують зв'язок навчального контенту з життям, розглядають прктичні проблемні ситуації, простежують наскрізні змістові лінії, розвивають критичне мислення учнів, вміння робити висновки, самостійно ухвалювати рішення.

Педагогічні працівники закладу освіти беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів. Для дітей з особливими освітніми потребами індивідуальна освітня траєкторія створюється за заявою батьків. Для дітей, які прибули із зони бойових дій, є внутрішньо переміщеними особами, випереджають однокласників у швидкості та якості засвоєння навчального матеріалу, більш повільно засвоюють навчальний матеріал, індивідуальні освітні траєкторії створюють педагогічні працівники за власною ініціативою. Термін дії програми може бути короткотерміновим, семестр або рік. Інформація про проходження індивідуальної освітньої траєкторії учнем є предметом обговорення з батьками учня.

Одним із результатів реалізації набутого досвіду педагогічними працівниками є створені/ використовувані ними освітні ресурси. Педагогічні працівники, розробляючи та використовуючи освітні ресурси, допомагають поступово формувати власне освітнє порт фоліо.

Наскрізний процес виховання, який формує цінності, є одним із ключових компонентів НУШ. Він проходить через навчальні заняття тв. Тематичні позаурочні заходи.

Використання інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі дає змогу підвищити продуктивність роботи, раціональними шляхами досягти необхідного результату.

6.3.2. Вимога 3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Професійне зростання, підвищення кваліфікації вчителя- це безперервний процес. Це участь педагогічних працівників у різноманітних тренінгах, конференціях, семінарах, вебінарах, онлайн-курсах тощо. Важливими напрямами підвищення кваліфікації педагогічних працівників є вивчення освіти є вивчення таких тем: психолого-фізіологічні особливості учнів певного віку, основи андрагогіки, створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року та на підставі п.1.5, п.2.1, п.2.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №930 від 06.10.2010 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України №1473 від 20.12.2011 та №1135 від 08.08.2013).

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Один із принципів організації атестації - здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці:

Критерії оцінювання роботи вчителя

Професійний рівень діяльності вчителя

Кваліфікаційні категорії
Критерії	Спеціаліст другої категорії	Спеціаліст першої категорії				Спеціаліст вищої категорії
1. Знання теоретичних і практичних основ предмета	Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя. Має глибокі знання зі свого предмета	Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін				Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми
2. Знання сучасних досягнень у методиці	Слідкує за спеціальною і методичною літературою; працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно розробляти методику викладання	Володіє методиками аналізу навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту вносить у них (уразі потреби) корективи				Володіє методами науково дослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики
3. Уміння аналізувати свою діяльність	Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи	Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей				Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об'єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації
4. Знання нових педагогічних концепцій	Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов	Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами				Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності
5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учня	Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях	Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко -й підсвідомо обрати оптимальне рішення				Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики й науково обґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях
ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя
Критерії	Спеціаліст другої категорії			Спеціаліст першої категорії		Спеціаліст вищої категорії
1.Володіння способами індивідуалізації навчання	Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку, здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров'я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей			Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей		Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми
2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів	Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння			Забезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками		Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками
3. Робота з розвитку в учнів загальнонавчальних вмінь і навичок	Прагне до формування навичок раціональної організації праці			Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)
4.Рівень навченості учнів	Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об'єктивний в оцінюванні знань учнів			Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів		Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв'язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук
ІІІ. Комунікативна культура
Критерії	Спеціаліст другої категорії		Спеціаліст першої категорії		Спеціаліст вищої категорії
1. Комунікативні й організаторські здібності	Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю		Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює		Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності
2. Здатність до співпраці з учнями	Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації		Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителя		Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів
3. Готовність до співпраці з колегами	Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами		Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів моралі		Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами
4. Готовність до співпраці з батьками	Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім'ї, систематично співпрацює з батьками		Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології		Налагоджує контакт із сім'єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності
5. Педагогічний такт	Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями		Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості
6. Педагогічна культура	Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди		Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію		Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією
7. Створення комфортного мікроклімату	Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини		Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості		Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, само оцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Педагогічні працівники повинні здійснювати інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучатися до роботи як освітні експерти. Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності повинна передбачати підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників ОЗО встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-VIII, чинного з 28.09.2017 року. Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про загальну середню освіту»).

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у навчальному закладі є:

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

- участь в експериментальній діяльності;

- результати освітньої діяльності;

- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

- показник плинності кадрів.

З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019 та листа Міністерства освіти і науки України №1/9-683 від 04.11.2019.

Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

- довгострокове підвищення кваліфікації: курси підвищення кваліфікації при ЖОІППО;

- короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

6.3.3. Вимога 3.3. Налагодження співпраці з учнями, їх батьками, працівниками закладу освіти.

Освітній процес у закладі освіти будується на засадах педагогіки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу. Педагогіку партнерства реалізуємо через особистісно-орієнтований підхід до навчання. Особистісно-орієнтоване навчання спрямоване на вирішення завдань розвитку в учнів стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно вчитися. Особистісно- орієнтований підхід у навчанні неможливий без постійної взаємодії, діалогу, неупередженого ставлення до учнів. Для цього вчитель повинен забезпечити можливість учню вільно висловлювати свою думку; розвитку в учнів умін аргументовано конструювати свою відповідь; забезпечення партнерських стосунків.

Важливий складником формування атмосфери довіри є налагодження комунікації між усіма учасниками освітнього процесу. Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, учителі врахвують такі чинники:

доброзичливе ставлення до дитини;
запрошення батьків до співпраці;
визнання батьків партнерами у співпраці заради дитини;
пошук нових форм співпраці.

Педагогічні працівники спілкуються з батьками офлайн та онлайн. Батьківські збори найчастіше проходять у формі круглих столів.

У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці. Атмосфера доброзичливості в педагогічному колективі сприяє ефективному розв’язанню освітніх проблем. Взаємовідвідування уроків здійснюється в межах методичних об’єднань.

6.3.4. Вимога 3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання учнів на засадах академічної доброчесності.

Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та впровадження наукової діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових(творчих) досягнень (частина перша статті 42 Закону України «Про освіту»). Академічна доброчесність є невід’ємною складовою забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти, а дотримання принципів академічної доброчесності під час освітнього процесу впливає не лише на якість шкільної освіти, а й на формування в учнів таких важливих цінностей, як чесність, довіра, справедливість, взаємоповага, відповідальність.

Для реалізації політики академічної доброчесності у закладі освіти педагогічним працівникам необхідно:

неухильно дотримуватися принципів академічної доброчесності;
інформувати учнів про необхідність дотримання академічної доброчесності;
інформувати батьків про необхідність дотримання академічної доброчесності;
спрямовувати зміст завдань під час проведення навчальних занять на творчу та аналітичну роботу учнів, ставити проблемні питання, на які немає готової відповіді в підручнику чи інших джерелах;
виконання дослідницьких і творчих завдань, проектів;
розробляти завдання, які спонукають учнів критично мислити;
практикувати написання есе;
застосовувати компетентнісний підхід у навчанні;
оцінювати учнів на підставі чітких критеріїв;
дотримуватися норм законодавства України про авторське право і суміжні права.

VII.Управлінські процеси.

Вимога 4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Вимога 4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Вимога 4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Вимога 4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою.

Вимога 4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

7.1.Вимога 4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

У закладі освіти розроблена стратегія розвитку, яка визначає місію, візію та цілі діяльності. Вона розроблена враховуючи засади державної політики у галузі освіти, чинне законодавство, що регулює діяльність закладу освіти. Стратегія повинна бути робочим документом, на основі якого буде організовуватись освітня діяльність.

Стратегія розвитку закладу освіти реалізуємо через систему планування. Основою є річний план. Він складений за чотирма напрямами освітньої діяльності.

Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та оцінювання результатів освітньої діяльності.

До складу системи внутрішнього моніторингу належать:

система внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти;
система самооцінювання якості педагогічної та управлінської діяльності;
система оцінювання навчальних досягнень учнів.

Методи збору інформації:

Аналіз документів (плани роботи, звіти, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо).
Опитування:

– анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);

– інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);

– фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами).

Моніторинг:

– навчальних досягнень здобувачів освіти;

– педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо);

– спостереження за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні та буфету, вплив середовища на навчальну діяльність тощо).

Інструментарій методів збору інформації:

пам’ятки для аналізу документів (щодо системи оцінювання навчальних досягнень учнів; фінансування закладу освіти; кількісно-якісного складу педагогічних працівників тощо);
анкети (для педагогів, учнів, батьків);
бланки спостереження (за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо).

У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

Основною метою самооцінювання є визначення сильних і слабких сторін функціонування системи.

Самооцінювання якості освітньої діяльності здійснюється щороку за всіма напрямами:

- безпечне освітнє середовище;

- система оцінювання здобувачів освіти;

- педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти;

- управлінські процеси закладу освіти.

Період самооцінювання з жовтня по травень. Наказом закладу освіти створюється комісія, яка буде здійснювати само оцінювання. Керівником призначається заступник директор з навчально-виховної роботи. Члени комісії - керівники МО, завідуючий господарством. Складається план роботи комісії. Відбуваються проміжні засідання комісії. Результати самооцінювання розглядаємо на педагогічній раді, прийняті рішення включаємо у аналіз річного плану, або у звіт директора.

Самооцінювання проводимо використовуючи додатки:

Перелік питань для інтерв’ю з керівником закладу освіти див. додаток
Перелік запитань для інтерв’ю із заступником керівника закладу освіти див. додаток 2.
Перелік запитань для інтерв’ю з представником учнівського самоврядування див. додаток
Анкета для педагогічних працівників див. додаток
Анкета для батьків див. додаток
Анкета для учня/учениці див. додаток 6.
Форма вивчення педагогічної діяльності див. додаток 7.
Форма вивчення документації див. додаток 8.
Форма проведення комплексного самооцінювання якості освітньої діяльності в закладі освіти див. додаток 9.
Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти див. додаток 10.
Оцінювання напряму див. додаток 11.

Щороку необхідно проводити роботу щодо визначення потреб усіх учасників освітнього процесу через опитування працівників закладу освіти. Після аналізу потреб, керівник закладу надсилає пропозиції щодо покращення матеріально-технічної бази засновнику закладу освіти, вказуючи по черговість пріоритетів.

7.2.Вимога 4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Адміністрація закладу освіти створюють психологочно комфортне середовище, яке забезпечує конструктивну взаємодію учнів, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

Керівник закладу освіти реагує на звернення громадян, які надходять від учасників освітнього процесу, відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах, а саме веб-сайт, група у фейсбук, групи батьків у вайбер.

У закладі здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео- аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

- статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК;

- інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;

- інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;

- інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками.

Для забезпечення більш широких і різноманітних зв’язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації ОЗО підключено до швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення.

Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти функціонує офіційний веб-сайт закладу http://ovruchgimnaziya.osv.org.ua/. Публічність інформації про діяльність закладу забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

На офіційному сайті розміщуються:

· статут закладу освіти;

· загальні правила для учнів навчального закладу;

· кадровий склад закладу освіти;

· освітні проекти, методичний досвід;

· територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;

· ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;

· мова освітнього процесу;

· наявність вільних місць в класах,

матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
результати моніторингу якості освіти;
річний звіт про діяльність закладу освіти;
правила прийому до закладу освіти;
умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.

7.3.Вимога 4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Керівник закладу освіти формує штат закладу освіти, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми. Педагогічні працівники, кандидати на посаду, повинні мати відповідні документи: документи про освіту, медичну картку, сертифікати від психіатра та нарколога, довідку про несудимість.

Педагогічні працівники закладу освіти мають право на матеріальне та нематеріальне стимулювання професійної діяльності. Дане право прописане у Положення про грошову винагороду та премію.

Постійний професійний розвиток та підтримка власної професійної траєкторії кожного педагогічного працівника- абсолютно необхідна умова для якісної освітньої діяльності закладу освіти. Керівництво закладу освіти заохочує та підтримує методичну роботу педагогічних працівників, їхню участь у професійних конференціях,семінарах, курсах тощо.У закладі освіти відбувається неформальне спілкування колег між собою, без протоколів.

7.4.Вимога 4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою.

У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

Вищим органом громадського самоврядування працівників закладу освіти є загальні збори трудового колективу закладу освіти.

Учнівське самоврядування здійснється учнями безпосередньо і через органи учнівського самоврядування.

Батьківське самоврядування здійснюється батьками безпосередньо.

Керівництво закладу освіти сприяє виявленю громадської активнсті та ініціативи учасників освітнього процесу, їхньої участі в житі місцевої громади.

Розпорядок дня та розклад навчальних занять відповідають вимогам нормативних документів. Навчання проводиться онлайн, офлайн, змішане навчання за допомогою платформи Google Classroom.

7.5.Вимога 4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Академічна доброчесність має принципове значення для формування у суспільстві поваги до закону, доброчесної поведінки стосовно результатів чужої інтелектуальної праці, справедливого оцінювання навчальних досягнень учнів. Керівництво закладу освіти постійно контролює дотримання норм академічної доброчесності. У закладі освіти наявне Положення про академічну доброчесність, схвалене педагогічною радою 14.12.2020 № 4.

Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

• контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями;

• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності учнями передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

• самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

• фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

• фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

• списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

• обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

• хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

• необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники навчального закладу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності учні можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.